Зборівщина – один з найбільших районів Тернопільської області. Його площа становить близько 976 км2. Наш район займає північно–західну частину області, в лісостеповій природній зоні з типовим для неї ландшафтами. Більшу частину району складають орні землі – змінені і антропогенні ландшафти. Під лісами близько 15 % території. Зборівщина – типово аграрний район: за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. сільське населення складало 78,5 % від загальної кількості 47,6 тис. чол. На його території розташоване місто Зборів (15,7 % населення) і промисловий пункт смт. Залізці (5,8 %), По території району проходять важливі транспортні шляхи, що мають здебільшого транзитне призначення.

Зборівський район розташований на північному заході області і межує з 7-ма районами: зі сходу з Кременецьким, Збаразьким і Тернопільським; з півдня – з Козівськнм і Бережанським (всі 5 в адміністративному відношенні належать до Тернопільщини); з заходу і північного заходу – з Золочівським і Бродівськнм районами сусідньої Львівщини. Цікавим є питання про крайню південну точку району: південні околиці с. Розгадів розміщені практично на однаковій відстані північніше паралелі 49°30'. Проте більш точні лінійні виміри показують що все ж ця точка розміщена дещо південніше.

В фізико-географічному відношенні район належить до Тернопільського плато (Тернопільський природничий район). Крайню північну частину займають Медобори (Товтровий природний округ, Мильнівський індивідуальний ландшафт). Головна гряда Товтрів є вододілом басейнів Дністра і Прип'яті, а також природною межею між Подільською (до Дністра) і Волинською (до Полісся) височинами.

В кліматичному відношенні Зборівщина розміщена в області помірноконтинентального клімату. Район повністю належить до лісостепової зони, в якій дуже зручні природні умови для ведення господарської діяльності, зокрема землеробства і тваринництва. Таким чином ФГП Зборівського району є дуже сприятливим для проживання і господарювання.

В тектонічному відношенні територія Зборівського району повністю розміщена в межах південно-західної частини докембрійської Руської (Східно-Європейської) платформи. Тут кристалічний (гранітний) фундамент перекритий потужними шарами осадових порід. Товщина осадового чохла коливається від 2500 до 1700 м на сході.

В діагональному напрямі (приблизно посередині між Зборовом і Залізцями) проходить Теребовлянськнй регіональний розлом. З ним пов'язані локальні виходи мезо- і палеозойських структур. Власне, в таких районах можливі локальні порушення земної кори, а, отже, імовірні незначні землетруси. (Імовірно, Микулинці – 2002).

Тут явно спостерігається інверсія рельєфу: пониження поверхні при піднятті гранітного фундамента в східному напрямі. Це пов'язано із зменшенням товщини осадового шару з наступним (в межах західної частини Хмельниччини) виходом корінних порід на денну поверхню – тут починається Український кристалічний щит.

Геологічна історія району проявляється в широкому розповсюдженні неогенових порід. Лише по долинах рік (Серет, Стрипа та їх найбільших приток) на поверхню виходять відклади мезозою – верхньої крейди (коньякський, саптонський і туронський яруси). В районі Товтрових рифів (кар'єр "Дітківці") закладена глибока свердловина, керни з якої і свідчать про таке геологічне минуле краю.

Геоморфологія нашого району представлена трьома формами:

1. Структурна лесова рівнина (плато), в основному з балочними ерозійними формами.

2. Денудаційні горби – міоценова рифова гряда Товтр на півночі.

3. Річкові тераси низького рівня – в долинах Серету і Стрипи.

Рельєф Зборівщнни рівнинний (~ 90 % площі –Тернопільське плато). Максимальні висоти концентруються в межах Товтрового кряжу (г. Крайній Камінь – 431; г. Умар –426). Медобори (Товтри) займають крайню північну і північно–східну частину району. Мінімальні висоти зосереджені по долинах рік Серет і Стрипа, а найнижча точка – в околицях с.Малашівці, де Серет покидає межі району.

Як бачимо, форми рельєфу і його походження доволі різноманітні. Проте основа гіпсометрії – північно-західна частина Подільської височини (Тернопільське плато) з домінуючими висотами 300–400 м. Це горбиста рівнина лесового походження. На півночі району в напрямі північний захід – південний схід простягнулась смуга мальовничих горбів – Медобори.

Тернопільщина – одна з небагатьох областей України, яка не володіє важливими (державного значення) запасами мінеральної сировини. І Зборівський район у цьому аспекті не винятковий.

Найпоширенішими родовищами корисних копалин району є досить значні поклади сировини дня виробництва будівельних матеріалів (вапняк, крейда, кварцові і будівельні піски, різні види глин). Важливими родовищами вапняків є Гає–Розтоцьке ("Умар"), Дітковецьке, Кабарівське. Крейда розробляється в долині Серету (Ренівське та ін.).

У верхів'ях Серету (Гарбузів, Залізці) і Стрипи зосереджені певні родовища торфу, які не розробляються через високу собівартість. Ці поклади є перспективними в плані використання як компонент органічних добрив.

Проте найважливішим родовищем, безумовно, слід вважати Млинівецькі поклади екологічно чистої артезіанської води. На його базі успішно працює Українсько-Чеське СП "Добра Вода", продукція якого відома і за межами держави.

Взагалі, в перспективі слід проводити дослідження на предмет наявності таких міжпластовнх вод. Звісно, це принесе значні поповнення до державного і місцевих бюджетів.

Зборівськнй район цілковито розміщений в межах помірноконтинентальної області помірного кліматичного поясу. Такий тип клімату характеризується відносно м’якою (з мінусовими середніми температурами січня) зимою, теплим нежарким літом, помірною амплітудою липневих і січневих температур, середньою кількістю опадів з літнім максимумом і достатнім зволоженням (0,6<К<1).

Кількість опадів зменшується в напрямі захід-схід. Ізочієта, яка фіксує середньорічну кількість опадів 650 мм, перетинає район приблизно пополам в південно-східному напрямі. Західніше цієї ізолінії річна кількість опадів сягає до 700 мм шару води (межа із Львівщиною), а на схід – зменшується до 600 мм (на межі із Збаразьким і Тернопільським районами).

Більша частина району розміщена між січневими ізотермами – 4,5° С (захід) –5° С (схід). Отже, середні температури взимку найнижчі на південному сході (приблизно на межі з Тернопільським районом по шосе Львів–Тернопіль). Тут ізотерма – 5° С проходить трохи східніше м. Зборів.

Вся територія району знаходиться між липневими ізотермами +18° С (південніше Зборова) і +18,5° С (в районі Микулинців). Таким чином, літні температури є дуже рівномірними і для липня складають +18,25° С.

Екстремальні температури, звичайно, дуже відмінні. Так, для метеопункту "Тернопіль" абсолютний максимум становить +37°С", а мінімум–34°С.

Аналогічні зафіксовані показники температур характерні для Зборівського району. 

Переважаючий напрям вітрів протягом року –західних румбів (північний захід, захід, південний захід), що вписується в традиційну схему циркуляції атмосфери (Атлантичний перекос, циклонічна діяльність). Проте за останні роки влітку тривалими є періоди з дуже жаркою і сухою погодою, що пов'язано з південними антициклонами (прорив тропічних континентальних мас).

В цілому ж кліматичні умови Зборівщшш є цілком сприятливими для сільськогосподарської діяльності населення і рекреації.

Внутрішня гідромережа Зборівщнни сформувалась в умовах достатнього зволоження і представлена в основному малими і середніми річками, потічками і івльвегами (тимчасовими водотоками, здебільшого навесні). Для рік характерна значна зарегульованість: багато водосховищ, ставків. Особливістю місцевої гідрографії є низька заболоченість (виключно в заплавах Серету, Стрипи та деяких їхніх приток) і цілковита відсутність природних озер більш–менш значних акваторій і об'ємів.

Середня густота гідромережі близько 0,5 км/км2, що небагато перевищує середньообласний показник 0,44 км/км2 (за Л. Цариком). 

Найбільшими ставами (водосховищами) в районі є Залозецьке (6,9 км2), Верхньоівачівське, більша частина якого знаходиться в південній частині Зборівського району (3,5 км2), Вертелка-2 (1,5 км2), Вертелка-1 (1,4 км2). Взагалі 4 з 10 найбільших водосховищ Тернопільщини знаходиться в нашому районі. Найбільше в області Залозецьке водосховище являє собою каскад з 5 різних за площею дзеркала ставів, найбільшим з яких є став № 5, який безпосередньо примикає до Старих і Нових Залізців. Всі стави розмежовані дамбами, між якими є системи шлюзів. Із с. Ратищі р. Серет проходить штучним руслом (каналом) аж до Старих Залізців, де в районі колишньої ГЕС через великий шлюз входить в природне русло.

В районі великі запаси підземних вод, в тому числі екологічно чистих міжпластовнх (артезіанських). Є перспектива їх раціонального використання. В с. Млинівці вже розробляється родовище екологічно чистої води, про що йшла мова в розділі "Корисні копалини". Грунтові води залягають на різній глибині в залежності від рельєфу. Так, в долинах Серету і Стрижи дзеркало грунтових вод знаходиться за лічені метри від поверхні, а найглибше воно в межах вододілу (Медобори). Зокрема в с. Гаї Розтоцькі глибина колодязів (які не діють у зв'язку з наявністю централізованого водогону) сягає 50 м і більше. Чим вищі абсолютні відмітки – тим глибше залягає дзеркало підземних вод.

Заболоченість території району не перевищує 1,5%. Невеликі ділянки боліт і торфовищ наявні в долинах Серету (зокрема, район ставу №4 і поблизу с. Гарбузів, Кобзарівка, Малашівці) і Стрипи (найбільше – у верхів'ях).

Живлення рік району переважно снігове, 60–70% стоку припадає на період весняної повені. Постійне живлення дощами (літній максимум), підземними водами (постійно). Всі ріки Зборівщини належать до типу рік з весняною повінню, коли інтенсивно тане сніговий покрив.

Грунти району сформувались переважно на лесових осадових породах. Виняток становлять грунти заплав рік і терасових схилів річкових долин. Близько 35% площі району становлять чорноземи опідзолені. Взагалі різні типи чорноземів поширені під степовими ПТК лісостепової зони. Це найродючіші грунти району: вони містять багато гумусу. Під лісовими ПТК мають місце сірі і темносірі опідзолені лісові грунти. В межах Товтрової гряди переважають перегнійно–карбонатні грунти на вапняках органічного походження. Нарешті в заплавах і на терасах Серету і Стрипаа локалізуються лучно-чорноземні, алювіальні, лучно-болотні грунти, а також торфовища.

В цілому ґрунтовий покрив Зборівського району с дуже сприятливим для ведення землеробства.

Проте через безгосподарність і некомпетентність керівників окремих с/г підприємств (особливо в радянські часи) грунти зазнали чималої шкоди. 

Як вже мовилося, Зборівський район цілком розташований в межах лісостепової зон». Тобто тут домінують два основних ПТК: степовий (на 95% змінений) і широколистий ліс (не в такій ступені змінений, але зазнає все більшого негативного впливу господарської діяльності людини).

Відповідно сформувалось два типи органічного світу. Більше видів рослин і тварин притаманна лісовим ПТК, що займають лише 15% площі району. Серед лісів району переважають дубові. Малу площу займають грабово-дубові ліси.

Флора Зборівщини багата і різноманітна. Зокрема тут налічується понад 1000 видів вищих рослин – спорових, голо- і покритонасінних. Більшість видів зосереджена в лісах.

Основною лісоутворюючою породою є дуб звичайний, рідше граб. Серед інших широколистих порід поширені липа серцелиста, клен, в’яз, ясен, явір, каштан, дикоростучі плодові породи. Дрібнолисті представлені березою, осикою, вільхою, в долинах рік – верба Серед хвойних порід явно домінує сосна Рідше зустрічаються ялина, акліматизована в нас сибірська модрина. Характерною є практично відсутність в наших лісах бука. В підліску переважають ліщина, бузина, горобина, глід, крушина, калина, терен, глід, тощо), грибів (серед їстівних найціннішими є трубчасті види – білі боровики, підберезники, підосичники, маслюки, а серед пластинчастих – опеньки). В геоботанічному аспекті Зборівщнна належить до Тернопільського геоботанічного району.

Степова, лучно-степова, лучна і болотна рослинність збереглась фрагментарно на незначних площах. Цікавим і різноманітним є рослинний світ Медоборів, де проростає багато реліктових і ендемічних видів, занесених до "Червоної книги України".

Серед представників фауни Тернопілля поширені 305 видів хребетних тварин: риб – 36, амфібій – 11, рептилій – 10, птахів – 187, ссавців – 61 (дані з посібника під ред. Л.П.Царика), більшість із них представлені у видовому складі Зборівщини. За типологічними принципами на території району виділяють 4 основних зооценози:

- орних земель, суходільних лук і пасовищ;

- листопадних різновікових лісів;

- водойм і заплавних вологих лук;

- горбистих підвищень (здебільшого це стосується Товтрової гряди).

Серед великих ссавців поширені лосі, косулі, дикі кабани, лисиці. Помітні (здебільшого в зимовий період) міграції вовків із лісів Бродівського району. Успішно акліматизується благородний олень, цінний гризун – бобер. Найпоширеніший вид – заєць–русак. Серед гризунів – північноамериканський мускусний щур (ондатра). Багато водоплавних птахів, в тому числі промислових. Останнім часом в межах Залозецького водосховища залишаються на зимівлю граціозні красені – лебеді–шипуни. Транзитно з'являються великі хижі птахи – степові орли, орлани–білохвости, соколи–сапсани. Є й "доморощені" хижаки –шуліки, луні, сови. В ріках водиться багато видів риби, серед яких найціннішими є лин, короп, щука, окунь, плітка.

Серед видів, що культивуються – короп дзеркальний, товстолобик, білий амур, в незначній кількості – білошип (належить до цінних осетрових порід).

Бездарне використання і хижацьке винищення (браконьєрство) рибних ресурсів призвели до суттєвого зменшення популяції цінних видів риб: в структурі все більше домінують риби "бур'яни" – карась сріблястий, йорж, ротан, верховодка, пічкур та ін. І зовсім прикро, що абсолютно знищені судак, лящ, сом. Є й позитив: останніми роками в наших водоймах інтенсивно відтворюються раки, що свідчить про певне зменшення .забруднення акваторій рік і ставків.

Загальноприйнятим є поділ небезпечних і несприятливих природних явищ на 3 групи: 

- пов'язані з процесами в літосфері (землетруси, вулкани, зсуви та ін.);

- викликані атмосферними процесами (бурі і урагани, суховії, засухи, завірюхи і замети, заморозки, зливи, град, тощо); 

- пов'язані з аномаліями в гідросфері (катастрофічні повені і наводки, селі, лавини, трансгресія океану, бурхливе танення льодовиків, пересихання рік і т.д.). 

Слід пам'ятати, що ці процеси між собою взаємозв'язані, а тому вивчати їх (а, отже, здобути шанс запобігти їм, чи зменшити заподіяну шкоду) необхідно в комплексі, в контексті знань про географічну оболонку і взаємодію природи і суспільства При цьому велика роль суто географічного моніторингу, зростає необхідність точкового географічного і екологічного прогнозу.

Природні умови Зборівського району, як і області в цілому є дуже сприятливими порівняно з більшістю регіонів планети щодо потенційних проявів стихійних лих. В нас відсутні найстрашніші явища – землетруси (можливі лише "відлуння" карпатських поштовхів незначної магнітуди), діючі вулкани, зсуви, селі, катастрофічні повені і паводки, урагани, смерчі і торнадо та інші стихійні процеси, що призводять до численних людських жертв і руйнувань. Найпоширенішими несприятливими явищами в межах району є наступні: 

Ці та деякі інші шкідливі природні процеси хоча й завдають значних матеріальних збитків господарському комплексу, проте практично не призводять до людських жертв, а це найважливіше (можливі жертви в ДТП, від блискавки).

Повний каталог природоохоронних територій Зборівщини подано в тематичних довідниках і посібниках, зокрема в навчальних матеріалах "Проблеми екології рідного краю" під редакцією кандидата географічних наук Л.П.Царика (Тернопіль). Серед найбільш відомих сілд виділити:

Як видно з цього переліку, 3 з 11 природоохоронних територій району розміщені в околицях с. Нище. Проте найважливішим об'єктом, безумовно, слід вважати Серетецький гідрологічний заказник – місце відтворення багатьох видів водоплавних і болотних птахів, зростання типової болотної рослинності.

За рівнем чистоти навколишнього середовища Зборівськнй район належить до найчистіших; його в далекому вже 1986-–му не торкнулось чорне крило Чорнобиля, в нас немає "брудних" підприємств–гігантів, за винятком інтенсивної магістралі Тернопіль–Львів на території немає джерел забруднення атмосфери автотранспортом. Проте це зовсім не означає, що в районі бездоганна екологічна ситуація. Досить значним забруднювачем довкілля є Залозецькнй спиртзавод. Щоправда, з переведенням котельні на природний газ різко зменшився викид сажі, оксидів сірки та азоту, чадного газу, як це мало місце при використанні кам’яного вугілля. В середньому в атмосферу потрапляє чимало СО2, є теплове забруднення. А в Серет через систему відстійників потрапляють стічні води. Значно зменшився злив з полів мінеральних добрив, отрутохімікатів через їх обмеженим використанням с/г підприємствами у зв'язку з дорожнечею. Серйозну загрозу природному середовищу становлять побутові відходи. Боляче спостерігати, як деякі горе-"газди" вивозять сміття на мальовничий берег річки. Зате двір такого "господаря" сяє чистотою і порядком. А останнім часом стало "модним" влаштовувати міні-смітники. Болючою проблемою не тільки району, але й цілої області є Малашовецьке сміттєзвалище, куди більше 30-ти років звозили промислові та побутові відходи з міста Тернопіль. Є велика загроза потрапляння шкідливих речовин з нього в грунтові води та водозабір обласного центру.